Скільки життів проживає людина? Чи впливають попередні життя на нас теперішніх, на наші характери, вподобання, страхи?
Цю книжку я почав читати ще до війни і її час від часу відкриваю, шоб продожити читання. Дивовижно, але її сюжет міцно тримається в голові і продовжити читання можна в будь який зручний час.
Опис цієї книжки можна знайти на будь якому інтернет-майданчику, який її продає. Від себе додам, що не шкодую що її придбав і планую найближчим часом дочитати. Коли перехворію 🙂
Пару цитат, які відразу собі виписав, бо час від часу роздумую над їх змістом і актуальністю для поточного моменту.

Складається враження, що світ стає забудькуватим. Тому ми повторюємо помилки минулого, наслідки яких забули. А оскільки в наш час усе прискорюється, то й забувається все ще скоріше.
Якщо ти зробив щось погане, треба зізнатися. Визнана помилка – наполовину пробачена. Не можна брехати чи щось замовчувати
Людям не можна ось так просто розповідати, шо сталося насправді. Тому, хто звик до брехні, правда завжди видається підозрілою. Історія прожита і розказана, переможців і переможених – різна.
Пам’ять – це найважливіша політична ціль, яку більшість політиків хоче привласнити і змінити на свою користь
Більше не можна осуджувати винних, їх треба пробачати. Однак пробачати – не значить забувати. Для цього і потрібна історія, щоб нагадувати об’єктивну реальність, а не осуджувати.
Ніщо не страшно, поки я живий. Я живий і я дію. Все інше немає значення.
Залишити коментар