Мені постійно трапляються на очі різні топіки про топ-навичок, які необхідні для успіху в цьому житті. Якось я задумався про те, які навички у мене зявилися відносно недавно, які дозволяють мені більш-менш впевнено почуватися в цьому житті – я не кажу про успєшний успєх (це окрема тема).
Навички, на яких особливо ніхто не наголошував ні в школі, ні в університеті, а виявилося, що мені без цих навичок зараз би жилося дуже проблематично.
І так, мій топчик топ-skills для життя
- Користуватися смартфоном хоча б на 50%: гуглити, платити, планувати, відповідати, фіксувати своє життя у класних фотках, щось створювати; Особливо тут я б наголосив на тому, щоб знати як працює додаток ДІЯ і як неймовірно може спроститити людині життя;
- Адмініструвати своє життя: вчасно їсти, спати, відпочивати, планувати і робити запаси (їжа, одяг, заощадження); Це достатньо комплексна насправді навичка, бо потребує технологічного рішення (блокноту чи якоїсь софтіни), розуміння важливості вести облік внутрішніх ресурсів у вигляді часу і зобовязань, розуміти власні ліміти, пріоритети і наслідки до яких може призвести, якщо запустити цю навичку чи вважати її неважливою;
- Адмініструвати свої стосунки з світом: підбирати середовище, фільтрувати шкідливі, ростити продуктивні і тривалі стосунки, відповідно комунікувати з людьми з свого середовища, розбиратися в людях;
- Заробляти гроші: знати як, на чому, за яких умов і скільки ти можеш заробити в конкретний момент часу, щоб – див вище; Тут важливо ще й небоятися грошей – як я зясував, багато людей бояться говорити про гроші, брати гроші, соромляться відверто називати вартість своєї праці.
- Мати, розуміти, розвивати і захищати власні смаки: знати що тобі подобається, що не подобається і чому;
- Знати і розуміти власні ліміти, біоритми: що можеш, чого не можеш, що знаєш напевне, в чому не впевнений і чесно це визнавати; Сюди ж можна віднести знання про швидкість відновлення внутрішніх ресурсів;
- Відчувати момент: ідентифікувати (бачити) поточні нагоди і їх створювати або нічого не робити, коли в цьому немає сенсу;
- Розуміти і вміти пояснити логіку своїх дій і їх вплив як на своє майбутнє, так і на середовище. Чим вищий рівень цього скіла, тим менший рівень інфантилізму :). Сюди я б відніс здатність до регулярної саморефлексії, хоча б на базовому рівні. Найпростіший і найдієвіший для мене спосіб розвитку цієї навички – це регулярна писанина – в мене 100500 різних нотаток, постів і їх регулярне перечитування допомагає краще розуміти себе самого. Чого я про це писав? Що я хотів сказати? Поява елементарних питань непогано прокачує цю навичку;
- Розуміти природу своїх бажань. Тут мова не про потреби (Хочу їсти), а про те, заради чого я буду від чогось відмовлятися, чи буду робити те, що мені не завжди подобається, але це те, що може мене зробити щасливим, принести задоволення чи інший очікуваний результат. З цим у мене було все кепсько, поки не прочитав тематичну книжку про придоду бажань Люка Бургіса.
- Кругозір. Це слово я почув вперше від свого діда ще в глибокому дитинстві. І розумів я його для себе так – якщо щось робиш – дивися ширше, глибше, далі. Потім розуміння цього терміну розширилося – і в “кругозір” почало потрапляти постійне самовдосконалення і роширення меж сприйняття і зчитування реальності. Зараз я б вкладав у цей термін – здатність дивитися на одне і те саме явище з перспектив різних людей/професій/інтересів етс.
Дивлюся на цей список і розумію, що в юному віці, до 25 років так точно – ці навички навряд чимо можкть з’явитися. Їх неможливо ні прочитати в книжці, ні прослухати на ютубі. Але ж ці навички потрібні для життя! Як же жити життя, немаючи навичок для життя :)?
І тут я ще нічого не писав про розуміння природи поведінки людей, які тебе оточують :))
В цьому мабуть і вся сіль – життєві навички зявляються з самим життям і з везінням натрапити на рольові моделі, які допоможуть зрозуміти як же сформувати ці навички – як правило, у кожної навички є свій лайфхак і алгоритм. Хочеш навчитися заробляти гроші – йди і щось корисне роби. І кожен день себе питай, що і кому ти корисного зробив? Якщо користь якась і була, що тобі за це дали? Скільки заплатили? Це було ок для тебе? мало? багато? Чи можна на цьому розбагатіти? Чи хочу я цим займатися все життя? Так і диви – і здатність до самоаналізу розвинеться і гроші навчишся заробляти.
Недаремно кажуть, що по-справжньому люди починають жити, коли їм вже десь за 50, коли вже відомі ліміти, усвідомлення кінечності життя прийнято, сформовані власні критерії для оцінки реальності і про тебе кажуть – ти диви, сформована вже особистість. Екзамен здав, можна вже почати жити 🙂
Залишити коментар