З 1 по 20 березня 2023 року мав нагоду взяти участь у навчальному візиті до США в рамках програми Ukrainian Business Leaders Promoting Innovation and Entrepreneurship.
У 2021 році 20 учасників програми пройшли стажування у гібридному форматі, який включав он-лайн стажування у поєднанні з груповою навчальною поїздкою до кількох міст США.
У 2022 році запланована на травень поїздка учасників була відкладена через війну. Восени 2022 року 21 учасник пройшов 10-тижневий віртуальний курс бізнес-лідерства, а професійна бізнес-орієнтована навчальна поїздка до США цих учасників пройшла у березні 2023 року.
В рамках програми учасники відвідали Вашингтон, округ Колумбія, Остін, штат Техас, та Сан-Дієго, Каліфорнія, та отримали доступ до сучасних бізнес-інструментів, концептів та принципів, а також мали можливість налагодити тривалі професійні відносини з американцями (університетські, жіночі бізнес-акселератори, інкубатори, ангельські інвестори тощо ).
Поїздка була дуже насиченою і практично була своєрідним суцільним зануренням в американську бізнес-культуру. Дещо я б хотів з цього стажування для себе зафіксувати, можливо, ці спостереження, які не претендують на 100% об’єктивність, бо все в цьому світі набагато складніший, але може вони стануть в нагоді мені в майбутньому або тому, хто захоче робити бізнес в США чи з американцями.
Тож почнемо!
Час – цінніший за гроші!
Бо гроші ти можеш заробити, а час – ні. Він полічений, і в США справді люди дотримуються домовленостей, які стосуються часу. Домовилися на 6:00 – значить на 6:00. Можна трохи посунути, але не за 15 хвилин до зустрічі. Запізнюватися на зустрічі тут ніхто не любить і цього не робить. Копирсання в телефоні під час зустрічі може бути сприйнятим як неповага, мовляв, ти марнуєш мій час, бо зараз ти в телефоні, а не включений у розмову.

Нетворкінг і пітч – це мастхев сучасної ділової культури.
Нетворкінг – це обов’язкова складова діловоі культури в США. Тут знайомляться і знайомлять усі з усіма. При чому, ця форма має свій неписаний формат. 30 секунд розповідаєш про себе, щоб зацікавити собою і 2 хвилини на те, щоб створити можливість для іншої людини поцікавитися твоїм бізнесом. Якщо прогавив момент, другого шансу швидше за все не буде. Тому хто планує працювати з американцями проста вправа:
– Привіт, як тебе звати?
– Чим ти займаєшся (тут має бути 30 секунд на те, щоб викликати бажання дізнатися більше або почути «ясно» (це значить, що ти своєю справою нікого не зацікавив).
Якщо почуєш, типу, «о, круто. А як ти це робиш?» це вже шанс на розвиток стосунків. Якщо не почув, треба попрацювати над своїм пітчем.
Крім того, нетворкінг – це не додаткова опція до роботи. Це є частина роботи, яку треба планувати і використовувати кожну нагоду для розвитку свого соціального капіталу і створення можливостей. До речі, під час стажування зрозумів, що мені подобається термін Networking Machine для професійної самоідентифікації :). Як відбувається монетизація, це вже інша справа.




Американські підприємці та інвестори переважно не задумуються про інвестиції чи бізнес в Україні
Мабуть все тому, що американський ринок сам по собі величезний, він у більшості випадків зрозумілий, місця вистачає усім. Йти на інші ринки і країни можуть хіба з відчаю (ринок звужується або навпаки – вже насичений і повільно росте. В США, як виявилося, не всюди є інтернет-покриття, тому роботи там вистачить всім. Єдине чим напевне можна зацікавити американських інвесторів та підприємців – це можливість тестувати розробки в Україні, особливо в сфері кібер-безпеки, здоров’я (що вже робиться). Хоча хороша вправа постійно питати в американців – а за яких умов вони готові проінвестувати в Україну? Ну і треба розуміти, що в США є багато цікавих технологій, які б суттєво змінили якість життя в Україні, і це може бути більш цінно, ніж гроші. Зрештою, демократія, це теж своєрідна соціальна технологія, яка за умов правильного розуміння і використання може підвищити якість життя пересічної людини.


Свобода потребує простору
В США вражають масштаби – все значно більше, ніж ти звик бачити в Україні – університети, будівлі, готелі, машини. Оскільки все часто велике, то і відстані великі, можна ходити пішки, але є шанс швидко втомитися. Тому краще користуватися машиною чи громадським транспортом. Звідси, мабуть, повага до приватного простору і культура «Sorry” – коли ти ненароком заліз на чиюсь територію (в межах метра), як правило ти або тобі хтось каже «Sorry». Я вже не кажу, що в спину тобі ніхто не буде в черзі дихати.




LinkedIn та візитки – мінімальний джентельменський бізнес-набір
Для ділових знайомств фейсбук не підходить. Взагалі, хороша практика мати з собою візитки і бейдж з великим написом свого імені. На нетворкінг-зустрічах бейдж з іменем допомагає легко вступати в комунікацію. І в додачу – відео в телефоні, щоб показати що і як ти робиш. Це не обов’язково потрібно, щоб щось тут відразу продати. Це потрібно швидше для того, щоб краще запамятатися, бо може при якійсь нагоді про тебе ця людина згадає і познайомить з іншою потрібною тобі людиною. Якщо на зустрічі відбувся метч, то люди як правило додаються один одному в друзі на LinkedIn. До речі, чи не час глянути, як там виглядає ваш профіль, який ви завели 10 років тому випадково :)?



Unity in diversity
Якщо у вас є упередження щодо представників ЛГБТ-спільноти, чи до представників інших культур, чи людей з іншим кольором шкіри – вам буде складно в США. Американська культура – це своєрідний мікс інших культур мігрантів, які тут оселилися в різні часи і тут дуже цінується різноманіття. Я підозрюю, що це різноманіття і свобода самовираження є в основі американської мрії і в тому числі і процвітання.






Податки і чайові
Навіть якщо ви нічого не знаєте про податки, ви тут починаєте їх рахувати. Коли ти замовляєш пиво за 9 доларів, то це не значить, що ти заплатиш за нього 9 доларів. Ти заплатиш десь 2-3 долари податку і ще 2-3 долари чайових (у США чайові становлять 15-25% від суми замовлення). Тому пиво вийде цілих 16 доларів. Це спочатку бісить, потім вже якось звикаєш :).
Fast, Fun, Simple
Якби мене попросили назвати 3 слова, які характеризують підхід американців до справ, то це були б саме вони. Все тут відбувається швидко – звідси і фастфуд, стартапи (як спосіб швидко щось запустити і потім продати), весело або в форматі ентертейменту і головне, щоб це було просто чи легко.

Міста – це екосистеми, які змагаються за привабливість
Кожне місто, яке ми відвідали (Вашингтон, Остін, Сан-Дієго), має свої особливості і є по своєму привабливим. Але ці міста, як на мене, зосереджені на тому, щоб приваблювати освічених, талановатих людей, та інноваційні бізнеси, тому що ці фактори є основою для економічного розвитку. Після знайомства з роботою World Trade Centre Сан-Дієго, починаєш мислити про своє місто в термінах привабливості: кого місто/громада приваблює? Чим саме? Хто відповідає за приваблення потрібних людей і розвиток ділової екосистеми? Які інституції на це працюють? Які для цього використовують інструментенти і чи мають відповідні ресурси і світогляд? Що вже в цьому напрямку роблять і що планують?




Драйверами розвитку міських екосистем є університети, спільнота стартапів, інвесторів, далеко не завжди місцева влада
Принаймні так відповідали мені на моє питання, де б я не питав. Тобто, підприємливі люди, які мають ідеї, гроші, бачення і бажання ризикувати, створювати новації, саме вони формують таке середовище, яке стимулює місцевий розвиток. І про місцевий розвиток найчастіше говорять в термінах екосистеми, де кожен – важливий і відіграє свою роль.






Повага до ветеранів
Гадаю, на нас це чекає і все ще попереду. Для ветеранів різних воєн у США є багато спеціальних програм, особливо в сфері розвитку бізнесу. Ветерани мають шанування в суспільстві, підтримку, розуміння. Здається, подібні програми час запускати і для цієї категорії українців і починати тренувати чиновників, відповідальних за розробку програм роботи з ветеранами і сервіс-провайдерів.



Крафтове пиво смачне практично всюди
За час стажування мені тільки один раз потрапило якась несмачна hazy ipa, а так – в усіх пабах – тверда 4 на всі різновиди. IPA звичайно тут дуже добротна.




Ossom (awesome)!
Цей вигук (Круто) можна дуже часто почути у діалогах. Ти щось розповідаєш, і чуєш – Ossom! Спочатку не дуже розумієш, чому його всі вживають. Але це мабуть йде від позитивістської і свободолюбивої культури американців і бажання дати швидкий зворотній звязок. Тут ніхто тебе не буде критикувати за твій вибір, твої смаки і ти не почуєш «Yes, but!». За якийсь час вже й сам можеш непомітно використовувати цей вставний вигук. Ну дійсно, воно ж нічого не коштує, але допомагає в соціальній взаємодії. До прикладу:
– Як справи? Що нового ти в цьому році розпочав?
– та почав недавно пекти млинці?
– Круто! А з чим? Що додаєш?
Відчуваєте як відрізняється розмова і може вона піти в новому для себе руслі? 🙂

Кожен українець за кордоном – це амбасадор України.
Хоч про Україну і пишуть, але інформації дуже не вистачає і візібіліті теж. Тому подорожуючи в США, обов’язково треба мати з собою листівки, магніти, стікери пов’язані з нашою перемогою. Завжди варто при нагоді подякувати американцям за фінансову підтримку і за зброю з перших днів війни. Цього буває іноді достатньо під час розмови, нас справді підтримують, але це не триватиме вічно. До речі, американці кажуть, що зараз дуже хороший українському бізнесу час виходити на інші ринки, в тому числі американський, бо вцілому про Україну багато говорять, це вже бренд і компанія може органічно вписатися в бренд країни і від цього виграти.
До речі, в Посольстві України в США відчув себе я вдома. Пані Оксана Маркарова, Надзвичайний та Повноважний Посол України в США – просто фантастична людина з глибоким розумінням історії стосунків України і США, поточного контексту, пріоритетів роботи.





Резюме
- Особисто я дуже задоволений програмою і вдячний усім причетним до її дизайну, фінансування та адміністрування. Я зміг добре перезавантажитися, бо за час війни трохи виснажився, а завдяки стажуванню набрався свіжої енергії для роботи.
- Взяв собі пару-трійку свіжих ідей для реалізації.
- Занурився в бізнеси учасників нашої групи – це взагалі окрема історія і потребує окремого допису.
- Спробую розвинути нові контакти, хто його знає, може щось з цього вийде.
- Усвідомив, що треба попрацювати над професійним позиціонуванням, в тому числі й того, що роблю в бізнесі.
- Якби мене спитали, що найбільше вразило, то напевне ця статистика Університету Техасу в Остіні. Вдумайтесь, 1300 студенських організацій! І взагалі, Техаський університет вразив своїми маштабами і форматом. Знову захотілося вчитися у кампусі.
- Попри складнощі, повязані з війною, American Councils здизайнили збалансовану програму, яка дозволила учасникам наскільки це було можливо, не лише зануритися в бізнес-культуру США, але й вхопити трохи духу свободи, який дуже характерний для американської культури.
- Ще мене вразив той факт, що ніхто з групи підприємців нашої групи не палить (ні традиційні, ні електронні сигарети). 10 років тому, це дуже склдно було б уявити
- Чи порекомендую я подаватися на подібну програму? 100% Якщо є змога зараз податися на подібну програму – подавайтесь!
- На нас чекають дуже непрості часи і виклики, тому такі програми допомагають дивитися на складні задачі і виклики як на можливості свіжим поглядом і в ресурсному стані.


Довідка
Програма UBL PIE адмініструється в Україні організацією «Американські Ради з міжнародної освіти: ACTR/ACCELS» за фінансування Державного Департаменту США через Посольство США в Україні з 2020 року.
Програма UBL PIE спрямована на підвищення знань і спроможності молодих підприємців, новаторів та бізнес-професіоналів різноманітного походження з різних регіонів України з метою формування впливових лідерів як рушійної сили економічного розвитку та новацій на місцях. Програма покликана підтримувати всеохоплюючий та стійкий економічний розвиток України, збільшити рівень стабільності та зростання, інвестування та двосторонньої торгівлі.
Веб: https://ukrainianbusinessleaders.americancouncils.org
Facebook: https://www.facebook.com/UBLPIE

п.с. На час поїзки став трохи Інстаблогером, можна подивитися деякі стріми з Остіна і Сан-Дієго.
Залишити коментар