Повертався я вкінці березня з Сум в Київ. І зі мною в купе їхав військовий. Як виявилося, мінометник. Їхав він додому, після 8 місяців війни, нарешті випала нагода побачити сімю, якій, він нічого не казав.
Довго ми з ним говорили, на різні теми. Але одна, яка стосувалася, навчання, виявилася, дуже цікавою.
Молодий хлопець пішов до лав ЗСУ десь в 2016 році і потрапив на навчання мінометників. Інструктором в нього був військовий, який отримав контузію в АТО і на той час вже тренував, вчив, маючи вже реальний бойовий досвід інших молодих військових.
– Ти собі не уявляєш, як я його тоді ненавидів. Він мене заставляв все вчити, все відпрацьовавувати, якісь відходи. Як він мене задовбував, поки не був переконаний, що я все правильно роблю і розумію, що роблю. Просто не уявляєш.
– Тепер, кожного разу, коли я повертаюся живим з завдання, я готовий, якщо його побачу, цілувати йому ноги.
Все те, що він мене навчив – а навчив він мене розбиратися у зброї, у техніках на полі бою. Оце все мені не раз врятувалося життя. А скільком іншим військовим врятувалося життя. Ти собі не уявляєш. Просто не уявляєш.
А так і не сказав би тоді, коли він мене інструктурував
Нотатки консультанта 
Залишити коментар