Нотатки консультанта

До мене останнім часом часто надходять запити щодо грантів і донорів:
– Де взяти гроші на такий от проект
– Хто таке от фінансує
– Хто може написати проектну заявку і тд

Слово грант (не гранд) я десь вперше почув у 2000 році, а вже в 2003 реалізовував проект за тоді НАТОвські гроші.

Десь з 2007 по 2014 рік у мене була ера реалізації проектів за грантові кошти. 

Потім був період безупішного писання грантових заявок і як результат – довелося створити компанію, щоб просто заробляти гроші.

Але цей механізм у роботі часто переслідує, а інколи навіть виручає. Однак за весь час моїх стосунків з грантами, у мене сформувалося власне ставлення до грантів як до фінансового механізму.

Гранти своїм ефектом чимось схожі на наркотики чи алкоголь.

Одним, особливо працюючим бізнесам, вони тимчасово знімають фінансовий біль і дозволять швидко відновитися. Таких зазвичай небагато, але зараз дуже багато.

Другі на них швидко присідають і не можуть зіскочити. І таких багато. Їм без різниці на що подаватися, головне – отримати грант. Більше того, таким людям не треба щось перевірене, що працює. Їм треба просто щось новеньке, хто ще такого не робив.

Треті навчилися робити на них гроші – консультують, пишуть грантові заявки, себе вписують як експертів, що виконують дивну, не завжди потрібну комусь роботу. Але таких небагато.

Четверті тільки недавно взнали щось про гранти, і думають, що їх швидко роздають на хороші ідеї.

Хто в цій індустрії працює, той розуміє, що не все так просто. Інколи, щоб отримати грантову гривню, треба потратити гривню. Як на мене, це складні гроші.

Зараз дуже багато є грантових конкурсів і мимоволі виникає спокуса податися. І от коли ця спокуса зявиться, пропоную ще глянути список причин взятися за підготовку грантової заявки:
– це тимчасовий засіб, щоб відновитися
– це мій хліб чи спосіб себе зайняти зараз
– це спроба потестувати гіпотезу за чийсь рахунок, можливо, навіть вирішити якусь проблему, на яку людям складно скинутися
– мені потрібен дофамін! І я за лотерею!

У принципі, ті самі питання можуть поставити собі розпорядники і адміністратори грантів.

До речі, колись тестував Світ Громад: настільна гра-тренінг в одній міжнародній організації, яка системно надає гранти громадським організаціям. Один з учасників, фахівець з моніторингу та оцінки, сказав, що використовував би цю гру для діагностики грантерів – чи вміють вони поводитися з грошима і чи вміють читати інструкції по звітуванню. 

Активізм активізмом, але звіти треба вміти писати, вчасно здавати, всі підтверджуючі документи надавати. І так, це теж частина грантових механізмів