В команди Open Space Works Ukraine, до якої я належу, зараз в роботі є один дослідницький проект з провідним британським аналітичним центром ODI, досліджує роль наративів в Польщі, Україні та Великобританії у прийнятті політичних рішень щодо гуманітарної відповіді на російську збройну агресію проти України.

Вчора мав змогу взяти участь у закритій презентації перших findings цього дослідження. Учасників було небагато, наприкінці була глибока рефлексія щодо цих перших висновків з дослідження і їх практичного застосування.
Запамяталася одна фраза – зараз нам важливо чути не те, що люди говорять (в контексті гуманітарного реагування). А те, чого вони не говорять і чому.
Мабуть мовчання зараз більш інформативне, ніж слова.
В рамках згаданого проекту зявилася недавно публікація “Наративи про війну в Україні: гуманітарна відповідь між солідарністю та опором”, до якої частково теж долучився. Хороший аналітичний документ. Приємна співпраця з британцями, яка дуже добре розвиває як кваліфікацію так і горизонти.

Хто цікавиться цією темою, сходіть на нашу сторінку публікацій: https://openspace.works/home/publications
Залишити коментар