Нотатки консультанта

9 років тому, коли починав свою індивідуальну карʼєру консультанта, я пробув зрозуміти звідки беруться клієнти, як це продавати свою експертизу самому, як взагалі заробити якусь репутацію в новому середовищі.

І оскільки в мене вже трохи був досвід фасилітації, я вирішив, що буду шукати клієнтів саме для цієї послуги.

Друга ціль була – отримання власного досвіду, бажано, в міжнародних проектах, незвязаного з попереднім місцем роботи.

Так одного разу я випадково побачив в одній з розсилок, що розшукується модератор для міжнародного молодіжного заходу в Тунісі. 

Я глянув вимоги, подивився на своє резюме, і подумав, чом би не спробувати. Оголошення було достатньо розмитим, то ж я припустив, що мого знання, навичок, зокрема і англійської мови, має вистачити.

Я відправив лист зацікавлення разом з резюме. І десь через 3 тижні отримую повідомлення, що мою кандидатуру внесли в шорт-ліст. Але був нюанс – лист надійшов французькою мовою, яку я колись вчив в гімназії, але в роботі не використовував. 

Дякуючи Гугл-перекладачу, я зрозумів, що організатори заходу побачили в моєму резюме досвід, який буде корисним учасникам, але крім того – що я трохи говорю французькою. І це є дуже важливо, бо в Тунісі французька мова є дуже поширеною. 

Мені призначили співбесіду. 

Співбесіда проходила в Скайпі і … французькою мовою. Я щось белькотів французькою з шкільним словниковим запасом, але потім запропонував співбесідниці перейти на англійську, як більш мені зрозумілу. Ми годину поговорили. І дівчина каже, мммм, все дуже добре, ви нам підходите, але якби ви ще говорили французькою, взагалі було б супер. 

Я кажу, дайте мені 3 тижні і я її підтягну. Просто дайте мені шанс.

Дівчина Лія, мені каже – добре, у вас є три тижні до заходу.

І мене беруть в міжнародну команду модераторів!

Таким чином я потрапив у якості модератора молодіжного парламенту – це симуляція, яка мала на меті – занурити політично-активну молодь в процес розробки політик. 

Тиждень я провів в Тунісі, працюючи фактично фасилітатором групи «Захист прав людини» в парі з місцевою колегою. Учасники групи моєї – молоді хлопці та дівчата, мали взяти якусь реальну національну суспільну проблему, зрозуміти її причини і розробити рішення, як пофіксити її через зміну законодавства. 

Ми працювали в малій групі протягом 4 днів, при чому використовували різні мови – арабську, англійську, французьку. Треба ще додати, що на 100 учасників цієї симуляції, десь 30% були з різних країн – переважно Близький Схід+Європа. 

На 4 день я вже трохи розумів арабську, бо в місцевій арабській було багато запозичень з французької, яку трохи встиг підтягнути. Я використовував всі можливі фасилітаційні практики і підходи, які знав. І як це не дивно – все працювало попри мовні барʼєри.

Це був неймовірний досвід навіть не стільки в плані фасилітаційніл практики, скільки занурення в зовсім інший культурний контекст.

Оглядаючись назад, я розумію, якби я сказав, ну в мене слабенька французька чи англійська, хто мене відбере. Але мені дуже хотілося туди потрапити, отримати цей досвід і я все можливе робив, щоб реалізувати свій намір. Але ця історія стартувала з того, що собі неідеальному я просто дав шанс. І ним же скористався.

Вже потім я почав уважніше читати інформацію, яку використовую в резюме чи інших презентаційних матеріалах, бо як виявилося, саме незначні деталі можуть бути ключовими під час вибору на мою користь.

Добре, що нашвидкоруч змонтував відосік про цю поїздку і неймовірний міжкультурний досвід.