Як це все ще, бляха, працює?

28 криз для Європи та України. З якою ти вже працюєш?

,

Друга частина аналізу дослідження “Хто захистить нас завтра? Поза межами армії?”.

В цьому дописі я вирішив зупинитися більш детально на викликах та кризах, з якими вже стикаються європейські країни, що впливають на їх здатність чинити опір.

Поїхали!

I. Уникнення економічного занепаду

  • Обхід економічних регуляцій: Практики, що ослаблюють державні фінанси, як-от скандал “CumEx Files”, що виявив податкове шахрайство в Європі на 140 мільярдів євро за 20 років.
  • Зниження державних та приватних інвестицій: Структурне падіння інвестицій, що загрожує довгостроковому зростанню. Наприклад, у єврозоні державні інвестиції впали з 3,7% ВВП у 2000 році до 2,9% у 2019 році.
  • Тиск на витрати на соціальний захист: Зростання соціальних витрат, що обмежує інвестиції в оборону. У Франції вони становлять 57% ВВП, у Німеччині — 49%, тоді як у Швейцарії — 33%. Як зазначає експерт Лео Періа-Пеньє, “всі країни Західної Європи пригнічені вагою соціальних витрат, пов’язаних зі старістю”.
  • Зростання тіньової економіки: Недекларована праця, що підриває соціальні системи. Її частка у ВВП становить 9% у Швейцарії, 15% у Франції та Німеччині, та 25% в Італії.
  • Втрата конкурентоспроможності та банкрутство підприємств: Збільшення кількості банкрутств. У 2024 році Франція зафіксувала історичний рекорд у 66 000 випадків, а у Швейцарії їх кількість зросла на 15% за рік.
  • Втрата компетенцій: Відтік досвідчених кадрів через вихід на пенсію та деіндустріалізація. За словами Лео Періа-Пеньє, “у Франції через 20-30 років третина населення буде старше 60 років, а технічний рівень молоді буде дещо недостатнім”.
  • Тиск нормативного тягаря: Надмірна кількість законів. За 2019–2024 роки в ЄС було прийнято 13 000 нових правових актів, а витрати малих та середніх підприємств у Франції на дотримання норм становлять в середньому 3% ВВП.
  • Втрата технологічного суверенітету: Критична залежність від іноземних технологій, зокрема американських (GAFAM) та китайських, у сферах штучного інтелекту, хмарних обчислень та кібербезпеки.
  • Зниження народжуваності: Демографічна криза, що загрожує майбутньому. Коефіцієнт народжуваності в Італії у 2023 році становив 1,24 дитини на жінку, у Франції — 1,68, у Швейцарії — 1,39, що значно нижче рівня відтворення поколінь (2,1).

II. Зміцнення соціальної згуртованості

  • Розколи суспільства: Зростання нерівності та напруження. Опитування у Франції показує, що 92% громадян вважають своє суспільство дедалі жорстокішим. Експерт Йонас Хагманн називає поляризацію “найбільш недооціненою загрозою”.
  • Індивідуалізація соціальних та культурних практик: Ослаблення традиційних інститутів (сім’я, релігія, політичні партії) та зниження колективної взаємодії.
  • “Архіпелізація” територій: Фрагментація країни на ізольовані зони. Наприклад, 60% французів готові підтримати референдум про незалежність Корсики, що свідчить про ослаблення національної єдності.
  • Проникнення наркотрафіку та організованої злочинності: У 2022 році в ЄС було вилучено рекордні 323 тонни кокаїну, що на 373% більше, ніж у 2012 році. За оцінками, це лише 10-20% від загального обсягу імпорту наркотиків.
  • Згасання колективної пам’яті про минулі конфлікти: Втрата знань про методи оборони. Як зазначає Александр Вотравер, “у Швейцарії викладають історію, але не національну… було б доречно, щоб освіта взяла на себе відповідальність”.
  • Зменшення знань спільних мов: Поступове зникнення регіональних мов. Наприклад, ретороманською мовою у Швейцарії як основною користуються лише 0,5% населення, порівняно з 1,1% у 1910 році.

III. Пристосування до прискорення часу

  • Зниження рівня освіти: Падіння результатів у міжнародних тестах PISA, зафіксоване в усіх європейських країнах з 2018 року.

IV. Гарантування фізичного та психічного здоров’я

  • Погіршення психічного здоров’я та психіатризація: Зростання рівня стресу. Опитування у Швейцарії показало, що “70% франкомовного населення відчувають стрес через роботу”.
  • Зниження фізичної активності: За даними ВООЗ, майже 35% дорослих європейців недостатньо фізично активні. Це створює проблеми навіть для армії: у США лише 23% молоді віком 17–24 роки відповідають критеріям для служби.

V. Адаптація до нового кліматичного режиму

  • Збільшення кількості екстремальних кліматичних явищ: Середня температура у Швейцарії зросла на +2,8°C з доіндустріального періоду, що супроводжується інтенсивнішими та частішими зливами.
  • Втрата біорізноманіття: Зникнення видів. У Швейцарії 36% оцінених видів внесено до червоних списків як зникаючі або вимерлі.
  • Виснаження природних ресурсів: Дефіцит ресурсів, необхідних для “зеленого переходу”. За прогнозами ОЕСР, споживання металів до 2060 року зросте з 7 до 19 мільярдів тонн на рік.
  • Зростання міграційних потоків: У світі налічується близько 281 мільйона міжнародних мігрантів, і їхня кількість зростатиме через кліматичні зміни та конфлікти.

VI. Управління геополітичною невизначеністю

  • Підйом націонал-популізму та нового імперіалізму: Посилення крайньо-правих партій, як-от AfD у Німеччині (отримала понад 19% голосів) та FPÖ в Австрії (29%).

VII. Захист демократичної моделі

  • Збільшення іноземного втручання та дестабілізації: Операції впливу, спрямовані на підрив демократії. Як зазначає Себастьєн Якубовскі, ці атаки “дедалі частіше спрямовані на сильні символічні цілі”, наприклад, на вчителів у Франції.
  • Розмиття меж між державною та приватною сферами та зростання корупції: Практики, що руйнують довіру до влади, як-от феномен “пантуфляжу” у Франції, коли чиновники переходять у приватний сектор.

VIII. Захист нашого мозку

  • Зростання споживання наркотиків та психотропних речовин: У Франції 1,1 мільйона людей вживали кокаїн протягом останнього року. Аналіз стічних вод у Цюриху, Базелі та Женеві показує один з найвищих рівнів споживання кокаїну в Європі.

IX. Боротьба з дестабілізацією

  • Посилення ментальних маніпуляцій (пропаганда, фейки): Використання технологій для масового поширення дезінформації, як-от російська операція “Doppelgänger”, що масовано атакувала європейські соцмережі.
  • Виникнення “війни за увагу”: Інформаційне перевантаження, що послаблює критичне мислення. За даними дослідження JAMES, швейцарська молодь проводить в інтернеті в середньому 3 години 7 хвилин у будній день, переважно задля розваг.

Кожен, хто відстежує різні дослідження, що стосуються України, може продивитися цей список і спитати себе – чи я вже щось в цьому напрямку роблю. А якщо ні, то де я себе бачу. З цього огляду вже видно, що силами уряду/держави жоден виклик та криза не зможе бути подолана.

До речі, з якоюсь частиною криз можна працювати такими інструментами, які розробляє і популяризує Світ Громад. Але це за умов системного їх використання. І це інша історія

Інші дописи

American University Kyiv AUK checklist CHS DVV International HR job life skills Management ODI Open Space OSWC pdf Resilience ShareTheTruths.org UBL Volkshilfe World cafe Інформаційна війна Бернар Вербер Громадянська освіта Гуманітарні наративи Дослідження За лаштунками допомоги Книги Медитація Міжнародна допомога Нагода Національна безпека ОБСЄ Подкаст Прогнозування СКМУ Світ Громад Темплейт гейміфікація гуманітарна допомога опір росія стійкість усвідомленість фасилітація фото чекліст івенти

Залишити коментар