Друга частина аналізу дослідження “Хто захистить нас завтра? Поза межами армії?”.
В цьому дописі я вирішив зупинитися більш детально на викликах та кризах, з якими вже стикаються європейські країни, що впливають на їх здатність чинити опір.
Поїхали!
I. Уникнення економічного занепаду
- Обхід економічних регуляцій: Практики, що ослаблюють державні фінанси, як-от скандал “CumEx Files”, що виявив податкове шахрайство в Європі на 140 мільярдів євро за 20 років.
- Зниження державних та приватних інвестицій: Структурне падіння інвестицій, що загрожує довгостроковому зростанню. Наприклад, у єврозоні державні інвестиції впали з 3,7% ВВП у 2000 році до 2,9% у 2019 році.
- Тиск на витрати на соціальний захист: Зростання соціальних витрат, що обмежує інвестиції в оборону. У Франції вони становлять 57% ВВП, у Німеччині — 49%, тоді як у Швейцарії — 33%. Як зазначає експерт Лео Періа-Пеньє, “всі країни Західної Європи пригнічені вагою соціальних витрат, пов’язаних зі старістю”.
- Зростання тіньової економіки: Недекларована праця, що підриває соціальні системи. Її частка у ВВП становить 9% у Швейцарії, 15% у Франції та Німеччині, та 25% в Італії.
- Втрата конкурентоспроможності та банкрутство підприємств: Збільшення кількості банкрутств. У 2024 році Франція зафіксувала історичний рекорд у 66 000 випадків, а у Швейцарії їх кількість зросла на 15% за рік.
- Втрата компетенцій: Відтік досвідчених кадрів через вихід на пенсію та деіндустріалізація. За словами Лео Періа-Пеньє, “у Франції через 20-30 років третина населення буде старше 60 років, а технічний рівень молоді буде дещо недостатнім”.
- Тиск нормативного тягаря: Надмірна кількість законів. За 2019–2024 роки в ЄС було прийнято 13 000 нових правових актів, а витрати малих та середніх підприємств у Франції на дотримання норм становлять в середньому 3% ВВП.
- Втрата технологічного суверенітету: Критична залежність від іноземних технологій, зокрема американських (GAFAM) та китайських, у сферах штучного інтелекту, хмарних обчислень та кібербезпеки.
- Зниження народжуваності: Демографічна криза, що загрожує майбутньому. Коефіцієнт народжуваності в Італії у 2023 році становив 1,24 дитини на жінку, у Франції — 1,68, у Швейцарії — 1,39, що значно нижче рівня відтворення поколінь (2,1).
II. Зміцнення соціальної згуртованості
- Розколи суспільства: Зростання нерівності та напруження. Опитування у Франції показує, що 92% громадян вважають своє суспільство дедалі жорстокішим. Експерт Йонас Хагманн називає поляризацію “найбільш недооціненою загрозою”.
- Індивідуалізація соціальних та культурних практик: Ослаблення традиційних інститутів (сім’я, релігія, політичні партії) та зниження колективної взаємодії.
- “Архіпелізація” територій: Фрагментація країни на ізольовані зони. Наприклад, 60% французів готові підтримати референдум про незалежність Корсики, що свідчить про ослаблення національної єдності.
- Проникнення наркотрафіку та організованої злочинності: У 2022 році в ЄС було вилучено рекордні 323 тонни кокаїну, що на 373% більше, ніж у 2012 році. За оцінками, це лише 10-20% від загального обсягу імпорту наркотиків.
- Згасання колективної пам’яті про минулі конфлікти: Втрата знань про методи оборони. Як зазначає Александр Вотравер, “у Швейцарії викладають історію, але не національну… було б доречно, щоб освіта взяла на себе відповідальність”.
- Зменшення знань спільних мов: Поступове зникнення регіональних мов. Наприклад, ретороманською мовою у Швейцарії як основною користуються лише 0,5% населення, порівняно з 1,1% у 1910 році.
III. Пристосування до прискорення часу
- Зниження рівня освіти: Падіння результатів у міжнародних тестах PISA, зафіксоване в усіх європейських країнах з 2018 року.
IV. Гарантування фізичного та психічного здоров’я
- Погіршення психічного здоров’я та психіатризація: Зростання рівня стресу. Опитування у Швейцарії показало, що “70% франкомовного населення відчувають стрес через роботу”.
- Зниження фізичної активності: За даними ВООЗ, майже 35% дорослих європейців недостатньо фізично активні. Це створює проблеми навіть для армії: у США лише 23% молоді віком 17–24 роки відповідають критеріям для служби.
V. Адаптація до нового кліматичного режиму
- Збільшення кількості екстремальних кліматичних явищ: Середня температура у Швейцарії зросла на +2,8°C з доіндустріального періоду, що супроводжується інтенсивнішими та частішими зливами.
- Втрата біорізноманіття: Зникнення видів. У Швейцарії 36% оцінених видів внесено до червоних списків як зникаючі або вимерлі.
- Виснаження природних ресурсів: Дефіцит ресурсів, необхідних для “зеленого переходу”. За прогнозами ОЕСР, споживання металів до 2060 року зросте з 7 до 19 мільярдів тонн на рік.
- Зростання міграційних потоків: У світі налічується близько 281 мільйона міжнародних мігрантів, і їхня кількість зростатиме через кліматичні зміни та конфлікти.
VI. Управління геополітичною невизначеністю
- Підйом націонал-популізму та нового імперіалізму: Посилення крайньо-правих партій, як-от AfD у Німеччині (отримала понад 19% голосів) та FPÖ в Австрії (29%).
VII. Захист демократичної моделі
- Збільшення іноземного втручання та дестабілізації: Операції впливу, спрямовані на підрив демократії. Як зазначає Себастьєн Якубовскі, ці атаки “дедалі частіше спрямовані на сильні символічні цілі”, наприклад, на вчителів у Франції.
- Розмиття меж між державною та приватною сферами та зростання корупції: Практики, що руйнують довіру до влади, як-от феномен “пантуфляжу” у Франції, коли чиновники переходять у приватний сектор.
VIII. Захист нашого мозку
- Зростання споживання наркотиків та психотропних речовин: У Франції 1,1 мільйона людей вживали кокаїн протягом останнього року. Аналіз стічних вод у Цюриху, Базелі та Женеві показує один з найвищих рівнів споживання кокаїну в Європі.
IX. Боротьба з дестабілізацією
- Посилення ментальних маніпуляцій (пропаганда, фейки): Використання технологій для масового поширення дезінформації, як-от російська операція “Doppelgänger”, що масовано атакувала європейські соцмережі.
- Виникнення “війни за увагу”: Інформаційне перевантаження, що послаблює критичне мислення. За даними дослідження JAMES, швейцарська молодь проводить в інтернеті в середньому 3 години 7 хвилин у будній день, переважно задля розваг.
Кожен, хто відстежує різні дослідження, що стосуються України, може продивитися цей список і спитати себе – чи я вже щось в цьому напрямку роблю. А якщо ні, то де я себе бачу. З цього огляду вже видно, що силами уряду/держави жоден виклик та криза не зможе бути подолана.
До речі, з якоюсь частиною криз можна працювати такими інструментами, які розробляє і популяризує Світ Громад. Але це за умов системного їх використання. І це інша історія
Залишити коментар